розрізняти

розрізняти
I -я́ю, -я́єш і розрі́знювати, -юю, -юєш, недок., розрізни́ти, -ню́, -ни́ш, док., перех. і без додатка.
1) Сприймати, розпізнавати що-небудь органами відчуттів. || Визначати, відрізняти за якимись ознаками.
2) Встановлювати за певними особливостями, відмінностями, характерними рисами різницю між чим-небудь.

II див. розрізнювати I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "розрізняти" в других словарях:

  • розрізняти — 1 дієслово недоконаного виду сприймати розрізняти 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати …   Орфографічний словник української мови

  • розрізняти — [розр із( )н’а/тие] н а/йу, н а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • розрізнювати — I юю, юєш, розрізня/ти, я/ю, я/єш, недок., розрізни/ти, ню/, ни/ш, док. Відокремлювати, відділяти одне від одного. || Розлучати кого небудь з кимсь. II див. розрізняти I …   Український тлумачний словник

  • розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I …   Український тлумачний словник

  • розрізнятися — I я/ється, недок. 1) Мати певні особливості, відмінності, характерні риси, які відрізняють що небудь від чогось. 2) Пас. до розрізняти I. II див. розрізнюватися …   Український тлумачний словник

  • розрізняння — я, с. Дія за знач. розрізняти I …   Український тлумачний словник

  • відрізняти — 1) = відрізнити (бачити кого / що н. у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), розпізнавати, розпізнати, розрізняти, розрізнювати, різнити, розрізнити 2) (робити кого / що н. несхожим на інших якимись рисами, ознаками),… …   Словник синонімів української мови

  • вирізняти — я/ю, я/єш, недок., ви/різнити, ню, ниш, док., перех. Виокремлювати кого , що небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими небудь ознаками …   Український тлумачний словник

  • розпізнавати — аю/, ає/ш, недок., розпізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Визначати щось за певними ознаками, прикметами. || Сприймати, розрізняти що небудь органами чуття. || Виявляти, впізнавати в кому , чому небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2)… …   Український тлумачний словник

  • слух — I у, ч. 1) тільки одн. Одне з п яти зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки за допомогою спеціального органа – вуха. || Здатність чути. || Здатність правильно сприймати музичні звуки різної висоти, сили, тривалості, тембру,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»